Письмо в епоху ШІ 2.0: прогрес задає напрям, але не гарантує результат
Протокол роботи з кількома моделями як із дослідником, критиком і редактором, не відмовляючись від мислення.
Кілька місяців тому я написав статтю про письмо в епоху ШІ. Вона ще зовсім нова, але технології розвиваються так швидко, що мій підхід уже змінився.
Письмо в епоху ШІ: особисте есеТепер, працюючи над текстом, я використовую кілька моделей. Одна допомагає розібратися в темі, інша шукає слабкі місця, третя перевіряє висновки й пропонує інший погляд.
При цьому моя мета не в тому, щоб побудувати конвеєр, у який завантажується ідея, а на виході з'являється готова стаття.
Я інженер, тому мене природно тягне все спрощувати, автоматизувати й покращувати. Але автоматизувати процес не означає відмовитися від мислення.
Головна мета письма для мене інша: розібратися в темі, сформулювати власну думку й дізнатися, що думають інші люди.
Величезна бібліотека, з якою можна розмовляти
Раніше на вивчення нової теми могли піти тижні або місяці. Треба було знайти книжки, статті, дослідження, розібратися в термінах і зрозуміти, які думки взагалі існують.
Зараз первинну карту теми можна отримати за кілька хвилин.
ШІ схожий на величезну бібліотеку, з якою можна розмовляти. Він допомагає пояснити складну ідею простими словами, знайти пов'язані теми, показати заперечення й перевірити гіпотезу з різних боків.
Але бібліотекар іноді помиляється. Тому важливі факти, цифри й висновки все одно потрібно перевіряти.
За правильного використання ШІ не замінює дослідження. Він допомагає швидше його почати, глибше розібратися в питанні та зменшити кількість помилок.
Мій протокол роботи над статтею
Щоб не перетворювати роботу на хаотичні розмови з різними моделями, я склав простий протокол.
- Обговорення ідеї. Я пояснюю, що думаю і яку гіпотезу хочу перевірити. ШІ ставить запитання, сперечається й допомагає точніше сформулювати тему.
- Збір інформації. Я шукаю факти, аргументи, заперечення, пов'язані ідеї та актуальні джерела. Важливо зрозуміти не лише те, що підтверджує гіпотезу, а й те, що може її спростувати.
- Чернетка. На основі обговорення й зібраної інформації з'являється перша версія статті.
- Ручна редакція. Це головний і найцікавіший етап. Я переписую текст, уточнюю думки й перевіряю формулювання.
- Перевірка. ШІ знову допомагає знайти граматичні та логічні помилки, неточні формулювання, суперечності й сумнівні твердження.
- Зворотний зв'язок. Стаття публікується не лише для передавання готової думки. Мені важливо дізнатися думку інших людей, побачити заперечення й помітити те, що я сам міг пропустити.
Такий протокол автоматизує рутину, але не саме мислення.
Чи має значення, чи використовувався ШІ?
Досі можна зустріти скептичне ставлення до текстів, створених за допомогою ШІ. Але саме це формулювання вже мало що пояснює.
Можна написати порожню статтю одним запитом і одразу її опублікувати. А можна використати ШІ як дослідника, критика й редактора, кілька разів перевірити інформацію, повністю переробити текст і відповідати за кожен висновок.
Це абсолютно різні процеси.
Відомі автори вже відкрито розповідають про таку роботу. Мо Гавдат пише книжку Alive разом зі ШІ, якого називає Триксі. За його словами, він використовує кілька моделей для досліджень, перевірки джерел і розрахунків, а не для того, щоб перестати думати.
Forbes Australia: AI dystopia, it is already begun, says Mo Gawdat Mo Gawdat: Alive Mo Gawdat: This SpaceПисьменник Stephen Marche створював повість Death of an Author за допомогою ChatGPT, Cohere і Sudowrite, а потім багато разів редагував результат, доки текст не звучав так, як йому було потрібно.
Dropbox Blog: Stephen Marche on creating with AI without outsourcing the fun Wired: Death of an Author, an AI book excerptЯпонська письменниця Ріе Кудан також відкрито повідомила, що близько п'яти відсотків її роману, який отримав премію Акутагави, складалося з фраз, створених ChatGPT.
Euronews: Rie Kudan wins Japan's most prestigious literary prize, then reveals she used ChatGPT Smithsonian Magazine: This award winning Japanese novel was written partly by ChatGPTТому головне питання сьогодні вже не в тому, чи торкався ШІ тексту.
Важливіше інше: чи є в автора власна думка, чи зрозумів він тему, чи перевірив факти і чи може відповідати за опублікований результат.
ШІ здатний пришвидшити виробництво беззмістовного контенту. Але він же дає одній людині можливості невеликої дослідницької та редакторської команди.
Усе залежить від того, чи використовується він замість мислення, чи для його підсилення.
Як ви працюєте зі ШІ під час написання текстів? Які етапи довіряєте йому, а що обов'язково робите самостійно? Поділіться своїм досвідом. Мені було б цікаво порівняти підходи й перейняти вдалі практики.