«Інженер гірший за алкоголіка»: як змінювалася цінність інженерної праці
Від гіркої приказки пізнього СРСР до полювання корпорацій на інженерів і до нового питання, яке ставить ШІ.
Інженер гірший за алкоголіка.
Скажіть це сьогодні, і на вас подивляться як на міського божевільного. У XXI столітті інженер це людина, за скілами якої полюють найбільші корпорації світу, а його оферам заздрять багато хто. Порівняння з алкоголіком здається не просто образливим, а цілком позбавленим сенсу.
Проте трохи більше ніж тридцять років тому ця фраза не викликала жодних запитань. Вона була не образою, а точним побутовим спостереженням. У пізньому СРСР фахівців із вищою технічною освітою було з надлишком, а їхню працю оцінювали вкрай низько. Звичайний інженерно-технічний працівник отримував менше за робітника біля верстата. Звідси й народилася гірка приказка.
Алкаш здав порожню тару і має гроші в кишені, а інженер відпрацював зміну і все одно голий як бубон.
У цій побутовій арифметиці інженер програвав дощенту.
У дев'яностих система остаточно завалилася. Ринку знадобилися човники, торговці й фінансисти, усі, хто вмів швидко купити дешевше і продати дорожче. Попит на інженерів, конструкторські бюро та фундаментальні розробки обнулився. Фахівець, який і далі ходив на завод або в закриту «скриньку» по зарплату, що затримувалася місяцями, здавався епосі диваком, який просто не помітив, що правила гри змінилися.
Сьогодні звичайний інженер не став розумнішим сам собою, просто змістився вектор економіки. І фраза, що була суворою правдою в дев'яностих, перетворилася на абсурд до двадцятих.
Але історія любить циклічність, і саме зараз ми спостерігаємо черговий розворот. Після золотої доби для інженерів і розробників, можливо, настає нова епоха. Ринок знову перенасичений, а на п'яти звичайним фахівцям починає наступати ШІ. Алгоритми беруть на себе базовий код, рутинні розрахунки та стандартне проєктування, саме ті завдання, які ще вчора оцінювалися дуже серйозно.
Інженерів знову стає забагато для світу, де нейромережі виконують завдання швидше й дешевше.
І сьогодні ми, здається, робимо крок до нового витка історії, коли цінність стандартної технічної праці знову опиняється під великим питанням.